N 49° 49' 35.173 / W 24° 0' 11.30
Навіщо я подорожую? Якщо відкинути нав'язану рекламу та моду на подорожі, кожен має задавати собі це питання. Чи отримую я те за чим прямую? Яка моя мета? Що я привезу з собою окрім сувенірів? Чи повернусь тим, ким був? Ось мої 3 основні "чому"?
Я вже давно помітила, що тебе ніколи не тягне фотографувати і так жадібно дізнаватись нові місця і закутки, коли ти вдома. Для цього обов'язково треба кудись їхати, натхнення приходить лише в дорозі, а разом з ним і нові фотографії! Саме тому, коли я знесилена і не маю нових ідей - їду хоча б в сусіднє село, нехай недалеко, але це щось нове і там знайдеться для мене крихітка натхнення та відпочинку.
Як відомо, подорожі - це найкращі ліки від перевтоми. Саме тому, коли ти відчуваєш слабкість духу - треба їхати в нове місце. Нові знайомства та враження витіснять з тебе все, що було до від'їзду і ти повернешся іншою людиною. Зміниться не тільки настрій, але і твоє ставлення до речей та подій. Хто знає, можливо ти і зовсім не захочеш повертатися назад. Подорожі - це ще й непередбачуваність.
Я думаю, що неможливо подорослішати без непербачуваних пригод. Ти ніколи не навчишся швидко орієнтуватися в картах, питати дорогу в перехожих або застосовувати інші варіанти, якщо ти загубився, а в тебе розряджений телефон. Непередбачуваність вчить думати, виживати, планувати, знаючи, що не зможеш контролювати все і допускати можливі складнощі. Де би ти навчився всього цього, як не в дорозі?
Неповторно дивне місце, маленьке та, можливо, не дуже цікаве туристам. Спокій - ось, що там живе
Місце, де я заблукала, ми ходили так довго, а взуття так натерло, що в якийсь момент я пішла боса, це була рання весна і люди ще ходили в пальтах.
Я приїжджаю сюди постійно, вже була разів 10 і ще разів 10 приїду, змалювала кожен куточок та хатку. Надзвичайно гарне місце, що не залишає байдужим і точно вартує вашої уваги.
Тут можна, плавати в озері, малювати та фотографуватись на мості, або гуляти тропами по лісі. А ще тут жувуть художники і поєти, хоча я і не здивована, творчим людям саме в таких місцях і треба жити .
Це особливе місце, можливо, тому що це моє місце. Я виросла тут і можу багато розказати про нього, про кожну річку та озеро, про кожен краєвид і гору. Тут гарно якось по-іншому, по-рідному.
Що я можу казати, коли за мене вже сказали все художники, що один за одним селяться в Славську? Я думаю це знак якості, знак того, що тут не тільки можна відпочивати та оздоровлюватись, сюди треба їхати за мистецтвом!
Ці фотографії зроблені під час ходьби з одного села в інше, не рахуючи фото з моєю мамою та ручкою, яку вона ніби курить. А об'єднює їх ліс, бо кожного разу я попадала в нього і знаходила щось справді магічне! Подивіться на цей прекрасний автомобіль і соняшники, упс, на він в мене на двох фото, просто в різній інтерпритації!
Ситуації, що не відкривались оку до того, як попав в магічний ліс. Спробуйте колись і ви, тільки придивіться краще, адже справжня магія не показує себе людям, неготовим її бачити, хоча її і так багато в нашому безкрайому світі. Головне шукати!
від Tkachenko Diana ,11.06.2018
Дізнатись більшевул. Кубійовича, 38, Львів
Пн-Пт, 9:00-18:00
380-93-664 6-317